понедельник, 12 ноября 2018 г.


Заклад ____________                 Клас___________                Дата проведення___________________
Учитель _____________________________________________________________________________
Предмет _____________________________________________________________________________
Тема уроку: __________________________________________________________________________
Місце проведення _____________________________________________________________________
Тип уроку
Формування знань
Формування вмінь та навичок
Повторення та систематизація знань
Закріплення та удосконалення знань
Удосконалення знань, вмінь та навичок
Перевірка знань  
Формування та закріплення знань
Застосування знань на практиці
Комбінований урок
Основні етапи уроку та їх ефективність
Етап уроку
Діяльність
Організаційний (___ хв)
   Підготовка учнів до активної роботи на уроці та організація їхньої уваги ÿ;
   формування належного мікроклімату ÿ
Постановка мети та актуалізація знань (______хв)
     Визначення завдань уроку ÿ;
     мотивація діяльності учнів з боку вчителя ÿ;
     сприйняття завдань уроку учнями ÿ
Перевірка домашнього завдання (_____хв)               
     Ефективність засобів виявлення якості виконання домашнього завдання всіма учнями ÿ;
     цільова спрямованість діяльності та оперативність вчителя ÿ;
     як перевірка д/з сприяє актуалізації опорних знань для подальшої роботи ÿ;
     об’єктивність оцінки ÿ
Етапи підготовки учнів до активного і свідомого засвоєння нового матеріалу (____ хв)
     Завбачливе формування мети ÿ;
     створення проблемної ситуації ÿ;
     організація пізнавальної діяльності учнів ÿ
Етап введення нових знань (_____ хв)
     Оптимальність добору навчального матеріалу ÿ;
     реалізація принципів науковості, доступності, зв’язку з життям, міжпредметних зв’язків ÿ;
     ефективність роботи з підручником та іншими джерелами ÿ;
     добір та використання наочності й засобів навчання ÿ;
     відповідність мови вчителя ефективному сприйняттю ÿ;
     виправданість форми навчальної роботи та відповідність методів поставленій меті навчання ÿ;
     раціональність використання часу ÿ
Етап відтворення знань. Оволодіння учнями способами діяльності, закріплення та удоско­налення знань (____ хв)
   Чіткість формування вчителем завдань та запитань ÿ;
   збалансованість репродуктивних та проблемних методів навчання ÿ;
   успішність роботи учнів ÿ;
   репродуктивний та репродуктивно-пошуковий рівні відтворення знань (способів діяльності) ÿ;
   темп роботи учнів та їхня активність ÿ;
   ефективність використання вчителем засобів активізації діяльності учнів ÿ;
   наявність диференціації завдань для учнів з різними навчальними можливостями ÿ
Етап узагальнення знань (_____ хв)
     Раціональність та ефективність методів узагальнення матеріалу ÿ;
     визначення істотних ознак та формулювання висновків ÿ;
     доцільність та ефективність використання навчальних посібників, схем, креслень, карт тощо ÿ;
     чи вдалося долучити до активної діяльності всіх учнів ÿ
Контроль засвоєння: перевірка знань (_____хв)
     Відповідність запитань та завдань завданням уроку ÿ;
     раціональність використання різноманітних методів перевірки знань: фронтальна бесіда й індивідуальне опитування, текстове опитування ÿ;
     постановка додаткових запитань з метою перевірки міцності, глибини усвідомлення ÿ;
     створення нестандартних ситуацій та організація пошукових форм  ÿ;
     створення атмосфери відповідальності на уроці ÿ;
     рецензування відповідей учнів ÿ

Етап підбиття підсумків (_ хв)
     Висновки вчителя про ступінь успішності реалізації завдань навчання ÿ;
     стимулювання подальшої навчально-пізнавальної діяльності учнів ÿ
Визначення і пояснення
д/з (_ хв)
   Відповідність завдання завданням навчання ÿ;
   раціональність пропонованих видів роботи ÿ;
   достатність і доступність роз’яснення ÿ;
   обсяг домашнього завдання ÿ;
   готовність виконання д/з учнями ÿ

Досягнення мети уроку:________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________
Позитивні моменти___________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________
Пропозиції по удосконаленню ___________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Методика підготовки та проведення масових заходів
у  загальноосвітніх  навчальних закладах

          Процес становлення незалежної демократичної України з її прагненням стати повноправним членом європейської спільноти передбачає всебічне утвердження в суспільному та індивідуальному бутті цивілізованих норм життя на основі загальнолюдських цінностей та духовних, моральних і культурних засад життя українського народу. Тому мета сучасного освітнього процесу -  не тільки сформувати в учнів та вихованців необхідні  компетенції, дати знання з різних предметів, а й виховати громадянина,  сімянина, професіонала, патріота; інтелектуально розвинену, духовно і морально зрілу особистість, готову протистояти викликам глобалізації життя.
             Ефективність організації позаурочної та позашкільної виховної роботи значною мірою залежить від майстерно проведених виховних заходів, різних за змістом, формою проведення, кількістю учасників.
             Тематика виховних заходів, які проводяться в школах, позашкільних навчальних закладах м.Києва, свідчить про те, що сьогодні виховна робота, з одного боку, оновлюється, а з другого боку, повертається до національних джерел. Значного поширення набули такі форми, як  шкільний референдум, відкритий мікрофон, публічні лекції, етичний театр, альтернативні виховні заходи (коли учням надається право вибрати будь-який з кількох запропонованих), «жива газета», «філософський стіл», діалог «Два погляди на один факт», рицарський турнір, свято рідної мови, День матері, цикл лекцій-розповідей «Повернуті імена», захист фантастичних проектів, операції «Турбота», «Радість людям», турніри ерудитів шкільного, районного та міського рівнів проведення, збори «Поговоримо про кожного», вечори авторської пісні; традиційні свята «День знань», «День відкритих дверей», «Новий рік»; свята народного календаря - Андрія Первозванного, Святого Миколая-угодника, Великдень; тематичні виставки «Світ моїх захоплень», «Природа нас попереджає» та інші.
            Педагогічна майстерність неможлива без активного застосування різноманітних форм виховної роботи. Форма виховання – це спосіб організації виховного процесу, що відображає внутрішній зв’язок його елементів і характеризує взаємовідносини педагогів і вихованців. Ефективність організаційних форм залежить від умілого використання методів досягнення визначених цілей. Форми організації виховного процесу мають бути оригінальними, творчими, науково обґрунтованими, майстерно сконструйованими. В основу їх класифікації в педагогіці покладено передусім кількість учасників виховної дії. Відповідно форми організації виховних заходів поділяють на три групи: масові, групові та індивідуальні.
                Групові форми роботи  - це діяльність гуртків, екскурсії, походи, класні виховні години тощо. Індивідуальні форми виховної роботи – це читання художньої літератури, колекціонування, гра на музичних інструментах, вишивання, малювання та ін.
                У цій статті ми  зупинимось на методиці підготовки та проведення масових заходів. До масових форм виховної роботи належать: тематичні вечори, вечори запитань і відповідей, конференції, предметні тижні, зустрічі з видатними/цікавими людьми, огляди, конкурси, виставки, відзначення традиційних народних свят, кінофестивалі, тематичні вечори та інші.
             Досконало підготовлені та майстерно проведені масові заходи є ефективною формою виховної роботи. Вони сприяють створенню піднесеного, радісного настрою у вихованців, формуванню в них організаторських здібностей, розвитку пізнавальних інтересів, практичних умінь і навичок. Завдяки їм і педагоги мають змогу виявити свій професіоналізм, комунікативні, креативні і конструктивні уміння і навички. Ефективність масових заходів залежить не лише від вдало обраної форми проведення а й від методів і прийомів його підготовки, врахування вікових та індивідуальних особливостей вихованців, дотримання правил техніки безпеки.
                При підготовці та проведенні масових заходів у навчальних закладах варто дотримуватися такого алгоритму:
-         визначити мету проведення свята. Мета – це передбачення результатів діяльності з урахуванням реальних можливостей і потреб. Визначення мети забезпечує перспективний творчий характер процесу підготовки масового заходу;
-         визначити форму проведення масового заходу (традиційне чи календарне свято, виставка, театралізоване дійство тощо);
-         узгодити тему, форму та план проведення заходу з адміністрацією закладу;
-         створити сценарій. До написання сценарію варто залучати вихованців (учнів), при потребі, - батьків, колег. Перед написанням сценарію необхідно опрацювати літературні джерела, ресурси бібліотек, інтернету з даної теми;
-         підготувати перелік ігор, розваг тощо;
-         підготувати перелік концертних номерів;
-         проаналізувати ресурси часу проведення масового заходу - святкове дійство повинно тривати не більше 45 хвилин, через кожні п’ять хвилин бажано змінювати форму діяльності, щоб зосереджувати увагу глядачів;
-         вибрати оригінальну назву заходу;
-         залучити максимально можливу кількість вихованців (учнів) до підготовки та проведення заходу;
-         розподілити доручення та ролі;
-          здійснити аналіз матеріальних ресурсів та вирішити фінансово-економічні завдання (придбання костюмів, ігрового реквізиту, подарунків, квітів та ін.);
-         провести необхідну кількість репетицій заходу та генеральну репетицію;
-         забезпечити оформлення сцени,  зали та  інших приміщень;
-         забезпечити звуковий супровід заходу;
-         організувати чергування в роздягальні, коридорах та інших місцях.
      Готуючись до проведення масового заходу, варто врахувати класичні закони драматургії, які були визначені ще Арістотелем:
                  а) увертюра (емоційний настрій, створення святкової атмосфери, очікування чогось незвичайного);
                   б) зав’язка (повідомлення, що відбуватиметься і як саме);
                   в) основна частина (складові елементи масового заходу);
                   г) кульмінація (найвищий емоційний підйом);
                   д) фінал;
                    е) післядія (колективний аналіз проведеного  масового заходу).
     Під час проведення масових заходів доцільно використовувати такі підсилювальні чинники, як костюми, декорації, світлові ефекти, перевтілення персонажів, ігри, гумористичні сценки, жарти, інсценовані пісні.
     При використанні ігрових моментів під час проведення масових заходів варто дотримуватися таких правил:
1.     При виборі ігор ретельно аналізувати  їх зміст та методику проведення, ураховувати інтереси  і можливості учасників заходу, їх вікові та індивідуальні особливості. 
2.     Важливим етапом у підготовці і проведенні гри є пояснення її змісту і правил. Пояснення повинне бути лаконічним, послідовним, без зайвих слів. Воно має такі складові: назва гри, роль учасників та місця їх розташування, хід гри, мета гри, її правила.
3.     Пояснюючи гру, слід розташувати учасників на тих позиціях, з яких розпочнеться гра.  Якщо гравці стали в колону, ведучому теж потрібно бути разом з ними (а не в середині), щоб ні до кого не бути повернутим спиною.  Якщо гравці вишикувались у колони, то організатор має знаходитися збоку від них.
4.     Не можна розміщувати гравців навпроти світла. Ведучий  гри має стояти боком або лицем до світла.
5.     Свої особливості притаманні командним рухливим іграм. Так, важливою умовою їх організації є об’єднання гравців у рівноцінні команди. Обєднання в команди можна проводити різними методами -  такими, як розрахунок  на «перший-другий», за бажанням дітей тощо.
6.     Головним у проведенні рухливих ігор є дозування фізичних навантажень, які мають бути оптимальні і не викликати перевтоми.
7.     При  включенні ігор у  розважальну програму необхідно стежити, щоб ігри чергувалися за настроєм, змістом, інтенсивністю рухливості тощо.
8.     Важливим моментом у проведенні гри є своєчасно організований початок. Гру можна почати за  умовним сигналом. Для цього використовуються музика, слово, інші засоби художньо-емоційної виразності.
9.     Роль ведучого гри полягає в тому, щоб уважно стежити за її ходом, поведінкою окремих гравців,  корегувати їхні  дії  в разі порушення правил.  Якщо учасники проходять усі  ігрові етапи, дотримуючись визначених правил, — наступає фінал гри, а потім вітання переможців і підбадьорення тих,  хто програв.
Отже, гра повинна бути зрозумілою для учасників, викликати у них захоплення, створювати ситуацію успіху та хороший настрій, розширювати знання та навички, набуті раніше.
        Проаналізувавши все вище сказане, можемо зробити висновки, що результативність заходу залежить від  актуальності обраної теми; відповідності змісту виховного заходу обраній темі; практичної спрямованості заходу; врахування інтересів та запитів дітей та шкільної молоді; лаконічності, зрозумілості, доступності, чіткості, ретельної підготовки  заходу.
        Успіх масового заходу  значною мірою залежить від ведучого. Складовими його успіху є:
-         уміння ввійти в контакт з учасниками дійства;
-         урахування вікових та індивідуальних особливостей учасників та глядачів;
-         знання матеріалу з даної теми та загальна ерудиція;
-          висока культура мовлення і поведінки;
-          педагогічний такт;
-         здатність творчо розвязувати нестандартні ситуації.
                  
Використані літературні джерела:

1.     Бех І.Д. та ін. Основні орієнтири виховання учнів 1- 12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України. Програма. – Тернопіль, Навчальна книга – Богдан, 2008.
2.     Дюнченко Н.П. Мистецтво гри (теорія і практика ігрової діяльності в умовах дозвілля).-  К., 1999.
3.     Максимюк С.П. Педагогіка. -  К., 2005.
4.     Максимова Г., Сєдих Т. Технология массового мероприятия.//Вкладка в БШ № 26(186), 2007.
5.     Olwik 2004@ mail. ru